/Files/images/11430297.jpg

Кілька років тому ми жили в іншій країні, по-іншому мислили, сміялися з інших жартів, по-іншому планували сімейний бюджет, і по-іншому виховували наших дітей. Тепер ми стрімко шукаємо відповіді на багато питань, стурбовано дивимося новини, зі складністю звикаємо до страшних думок, але все ж намагаємось загартовувати в собі оптимістичний настрій та позитивні думки.

Наші діти також бачать усе що відбувається навколо, вони змушені самостійно переосмислювати і розуміти всю ситуацію. Важливо батькам розуміти, що відбувається з дитиною и вміти праильно допомгти у складних обставинах:

1. Запевніть дитину, що ви зробите все, щоб вона була у безпеці. Говориь впевненно и спокійно. Ваша реакція багато в чому визначає те, як буде реагувати на подію дитина.

2. Вимкніть телевізор. Розгорнута засобами масової інформації навколо події кампанія може бути травматичною.

3. Майте на увазі, що реакція дитини може бути різною в залежності від віку. Особливо вона може впливати на підлітка. Будьте уважні до поведінки дитини і зверніться за професійною допомогою, якщо зміни в поведінці особливо гострі й тривалі. Майте на увазі, що ваша дитина може бути дратівливою, гиперактивою, тривожною, виявляти труднощі сну і харчування, зміни в поведінці (наприклад, не захоче більше грати з друзями на вулиці), але майте на увазі. що це нормальні реакції на ситуацію стресу, яку вона пережила. Почуття дітей часто знаходять вираження в тілесних реакціях (головний біль, біль у животі тощо) та поведінці (дратівливість, лють). Якщо ці симптоми тривають довше двох тижнів, зверніться за допомогою .

4. Поговоріть з дитиною про те, що сталося. Будьте правдиві. Якщо дитина відчує, що її обманюют, то стурбованність тілько зросте. Те, скільки ви можете сказати дитині і як ця інформація повинна бути сформульована залежить від віку. Основне завдання незалежно - це допомогти дитині відновити відчуття безпеки.

Для дошкільнят досить визнати, що «щось недобре сталося, мама і тато засмучені, але з ними все нормально, і вони захистять тебе від біди».

Початкова школа. З'ясуйте, що вони знають про все, що з цього приводу думають, що чули від інших дітей. У цьому віці діти мають потребу в логіці і розумінні. Завірте молодших дітей також, що ніякі їхні проступки не є причиною того, що сталося.

Середня школа. Ви можете поділитися інформацією, яка у вас є. Постарайтеся організувати обговорення, знову ж з'ясуйте, що дитина чула і дізналася з інших джерел. Деякі підлітки можуть робити вигляд або стверджувати, що їх це не зворушило, або, навпаки, бути дуже збудженими. Обидва типи реакцій нормальні в підлітковому віці. Не змушуйте дитину виходити на обговорення, поки він не буде готовий до цього.

5. Спокійно висловіть свої емоції, але пам'ятайте, що ваше врівноважена поведінка буде більше сприяти почуттю безпеки. Допоможіть дитині усвідомити його власні почуття. Підкресліть, що це - нормально відчувати ті почуття, які в ситуації, що склалася, захопили його.

6. Приділяйте дитині більше часу і уваги. Допоможіть дитині заспокоїтися як через психологічний канал, так і фізичний - дитині може знадобитися не тільки більше ласки і уваги, але також більше виходу фізичної енергії.Обіймайте дитину частіше.

Вкладання спати може бути дуже важливим моментом. Використовуйте його для того, щоб побути з дитиною, почитати йому казку тощо.

7. Дозвольте дитині задавати питання, говорити про події, висловлювати свої почуття. Забезпечте її необхідним матеріалом для висловлюванню своїх почуттів - пластиліном, фарбами, журналами.

8. Грайте з маленькою дитиною, щоб допомогти їй відіграти свої страхи і занепокоєння.

9. Вислуховуйте. Дитина може повторювати знову і знову гру або розповідь. Це може бути втомливим для батьків. Однак це важливо для дитини. І вона стежить за реакцією на її розповідь батьків. Якщо ж дитина застряє і повторення триває багато тижнів без зміни, зверніться до психолога.

10. Дотримуйтеся розпорядку в їжі, гри, сні. Це допоможе дитині відновити почуття стабільності і безпеки. Уникайте непотрібних змін.

11. Діти особливо чутливі після травматичної події. Вони можуть гостро реагувати на звуки, запахи, місця, які нагадують їм про подію. Майте на увазі, що ці чинники можуть викликати сильні емоційні реакції через багато часу після травматичної події. Пам'ятайте, що діти виживають і відновлюються після травматичної події. Дайте дитині і собі час на це.

12. Зверніться за допомогою, якщо ви самі відчуваєте себе тривожно й засмучено. Ви зможете бути кориснішим для дитини, якщо ви будете вести себе спокійно і впевнено.

Кiлькiсть переглядiв: 56